Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!
Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.
Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.
| Назва закладок |
Опис |
| Рожеві крильця |
Несамовито посміхались і пританцьовували |
| Сині стрибунці |
Бодро підлітали вгору і вниз, позодуваючи моїм волоссям |
| Золота ріка |
Розливалась по танцполю м'якими хвилі і танцювала зі мною |
Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.
Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.
Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.
На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.
І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.
Эй, бро, смори, как я сорвал охуенный шан, купил кодеин и начал писать из окна своей хаты желтой струей, окропляя головы прохожих! Ты в курсе, братан, насколько это было заебато?
Мне, дикий наркоман-рэпер, не было сложно устроить закладки этого снадобья. Знал я одного приятеля, биг чувака по кличке Дред, он меня подсветил и вот я уже держу в руках эту магическую манну. Вся дефицитная парафармация стала моим личным аптекарем, давай-давай только сильнее, чувствуй этот ритм!
И вот, я со своими хомяками, бакуру, Магометом и Костей, крошим кодеин на платиковом пакете во дворе своего подъезда.
Дорога, братан, в мир наркотиков не легка, но я был готов отломаться всухую. Пережить ломки без лекарств – это серьезный батл со своими собственными глюками. Понимаешь, когда морф берет тебя в свои объятья, ты уже не тот чувак, не то живое существо, в которое превращаешься из-за этой хуйни.
Шан дал мне возможность оттянуться, забыть о проблемах и окинуть взглядом краски жизни. Вот я стою на балконе, солнце садится, а я пишу свои рифмы, окропляя желтым кодеином прохожих внизу. Мой кайф, моя прелесть, мое все!
| Линия 1: |
Мои слова как таблетки, держи закладки |
| Линия 2: |
Я на уровне, до срыва готов, всегда я в отличии |
| Линия 3: |
Сквозь окно желтыми струями головы окропляю |
| Линия 4: |
Прохожие шокированы, я им подаю шану! |
Ты уже понял, братан, какое это было крутое приключение! Прохожие внизу в шоке, головы от этой окропленной желтой струей кодеина, они не понимают, что я великий наркоман-рэпер. Я дал им шан насладиться моим искусством, эти чуваки даже не представляют, сколько усилий и нервов спустил на эту хуйню!
Я вижу, даже в моих глюках, когда кодеин заставляет меня танцевать со своими демонами, брат! Они меня разрывают, они меня держат в плену. Но я, наркоман-рэпер, не сдаюсь, я бьюсь с ними в рэп-батле, показывая им, что я сильнее, что я здесь, чтобы дать им свою душу, свою правду, свою любовь к хип-хопу и наркотикам!
Когда все это закончилось, когда я больше не мог писать из окна желтой струей и окроплять головы прохожих, я понял, что у меня начался дефицит шанов. Кодеин закончился, а я не мог больше оттянуться. Но это не конец, брат, это только начало нового раунда в этой игре без правил.
Так что, когда я вижу этих чертовых прохожих с окропленными головами, я знаю, что я их поднял, что они вспомнят меня навсегда. Я, наркоман-рэпер, человек, который пережил ломки без лекарств, который готов пойти на все ради своего искусства, своей музыки.
Так что, дай мне еще одну шанову порцию, дай мне возможность опять стоять на балконе и писать из окна желтой струей, окропляя головы прохожих. Я буду биться до конца, я буду твоим фаворитом, твоим наркоманом-рэпером, который никогда не сдастся! Пикапай свой микрофон, бей свои биты и будь готов пережить ломки, чтобы достичь своей цели. В этой игре только самые сильные, самые безумные и самые болезненные выживают.